оцінювання

Початок ХХІ століття ознаменовано позитивними змінами в освіті: методологічною переорієнтацєю навчання на особистісний розвиток кожного учня, зміною підходів до оцінювання навчальних досягнень школярів. Контроль і оцінювання в процесі навчання молодших школярів є одним із найважливіших засобів мотивації й стимулювання навчально-пізнавальної діяльності. Позитивна оцінка сприяє розкриттю перспектив успіху в дитини, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, формує адекватну самооцінку. Негативна ж оцінка у молодших школярів викликає невдоволеність, зневіру,небажання вчитись, призводить до зниження самооцінки,
Видатний педагог В. О. Сухомлинський стверджував, що правильно організована перевірка і оцінка знань учнів являє собою обмін духовними багатствами, передачу їх із розуму в розум, із серця в серце. При такому контролі в дітей формується бажання не тільки самим добре підготуватися до уроку, належним чином відповісти, а й допомогти в цьому товаришам.
Відповідно до наказу МОН від 21.08. 2013 № 1222 « Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально: у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової; у 2-4-х класах з предметів: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура».
Саме безбальне оцінювання учнів початкових класів створює умови гуманного навчання: навчання без страху помилитися, без заздрощів, пригнічення та образ. Проте дуже важливо в цих умовах правильно оцінити роботу учнів на уроці. Оцінка повинна сприяти формуванню внутрішньої мотивації в навчанні та адекватної самооцінки, уміння самостійно оцінювати результати власної навчальної діяльності, збереженню психофізичного здоров’я, вихованню в кожного учня почуття поваги до себе, самозадоволення, прагнення розширювати свої здобутки.
При оцінюванні учнів у початкових класах користуюся рекомендаціями до оцінювання знань учнів відповідно до рівнів досягнень.
Формами та прийомами, які використовую у процесі вербального оцінювання молодших школярів:
Різні форми схвалення, погодження, підбадьорювання, зауважень,заперечень, запозичених з етнопедагогічної освіти, виражених словесно та за допомогою міміки,жесту.
ü  Робота сама за себе скаже.
ü  Що посієш – те й пожнеш..
ü  Книжку читай – розуму набирай.
ü  Без труда нема плода.
ü  Кожна робота майстра величає!
ü  Хто працює, той щасливий.
ü  Роботящі руки гори вернуть.
ü  Не мудруй багато, а працюй завзято.
ü  Праця робить людину розумною.
ü  Не пером пишуть, а розумом.
ü  Спершу треба розсудити, а тоді - робити.
ü  Добре роби – добре й буде.
ü  Менше обіцяй - більше працюй.
ü  Око бачить далеко, розум ще дальше.
ü  Мудрим ніхто не родився, а навчився.
ü  Знайко біжить, а незнайко лежить.
ü  У праці треба мати не тільки хотіння, а й старання.
ü  Хто старанно працює, в того й зошит квітує.
ü  Старанність й труд до мети ведуть.
ü  Не хвались, а вчись!
Використовувати в навчально-виховному процесі для оцінювання учнів перших класів ігрову оцінку: нагородження картками – бейджиками з написами: «Учень уроку», «Гордість класу», «Працьовитко», «Відповідайлик»,  «Найдопитлівищий», «Кращий інформатик».  Ці картки – бейджі видаються учням в кінці кожного уроку. Таке вербальне оцінювання,оформлене на картці,яку дитина одягає на шкільну форму,сприяє позитивному настрою,емоційному задоволенню,підвищенню активності на уроках ,заохочує до пізнання, формує у дитини позитивне ставлення до себе, до своїх товаришів,до навчання вцілому,сприяє підвищенню самооцінки, розвитку впевненості у собі,допомагає зайняти відповідне місце в колективі.
Кожна, навіть слабка дитина, яка отримала картку “Працьовитко” за роботу на уроці, бачить стимул для подальшої роботи,а не губить його із-за невдач.



















Використання сенсуальностимульвної мотиваційної системи в
оцінюванні знань учнів молодших класів.
Учитель готує плакат «Піраміда навчальних досягнень». Знизу вверх її колір плавно переходить із сіро-рожевого в жовто-червоний. Вибір кольорової гами пояснюється тим, що сіро-рожевий  це невпевненість,неточність й незадоволення вчителем відповіді учня. Жовто-червоний  це досягнення мети, правильність, позитивні емоції.
«Піраміда навчальних досягнень» поділяється на чотири горизонтальних частини (відповідно рівням навчальних досягнень). Напроти кожної намальовано символічне зображення у вигляді мімічної схеми того чи іншого емоційного стану, який показує відношення вчителя до того, як справився учень зі своїм навчальним завданням
- Четверта ступінь піраміди ( високий рівень навчальних досягнень) - мімічний символ, що відображає задоволення отриманими результатами та означає: «Молодець! Я рада!».
- Третя ступінь піраміди (достатній рівень навчальних досягнень) - мімічний символ відображає задоволення отриманими результатами та означає «Ти попрацював добре, але будь уважним
- Друга ступінь (середній рівень навчальних досягнень) – мімічний символ відображає сумнів з приводу отриманих результатів: «Ти міг би працювати значно краще
- Перша ступінь (початковий рівень навчальних досягнень) - мімічний символ відображає негативні емоції:«Я дуже незадоволена тобою сьогодні!»

Протягом семестру разом із вчителем учень оцінює рівень сформованості навичок . Позначкою +,якщо сформована, та -,якщо не сформована. Якщо будь який критерій на уроці не формувався, клітинка залишається вільною. На уроці підбиваються підсумки: якщо на всіх уроках критерій помічений знаком «+»,то в графі «Підсумок» відповідна клітинка розфарбовується червоним кольором.
Якщо в більшості уроків критерій помічений знаком «+»,то в графі «Підсумок» відповідна клітинка розфарбовується жовтим кольором.
Якщо в більшості уроків критерій помічений знаком «-»,то в графі «Підсумок» відповідна клітинка розфарбовується рожевим кольором.
Якщо на всіх уроках критерій помічений знаком «-»,то в графі «Підсумок» відповідна клітинка розфарбовується сірим кольором.
Учень робить висновки про рівень своїх знань, бачить над чим працювати, а вчитель планує корекційну роботу.
дає можливість кожному учню фіксувати та відстежувати свої досягнення у навчанні,бачити результати своєї праці, виявляти успіхи та недоліки в знаннях,стимулювати до подальшої роботи.
Вміло користуючись у роботі з молодшими школярами педагогічною оцінкою, учитель закладає основи для формування умінь, стимулює розвиток навчальних мотивів, створює атмосферу доброзичливих взаємин в класі, що необхідно для підтримування в учнів почуття власної гідності, доброти й чуйності,бажання працювати разом з однолітками.

 Оцінки смайлики























Використана література
1.                 Зубалій Н.П. Вплив оцінки на ставлення шестирічних першокласників до навчання // Початкова школа 1990. - №5.
2.                 Калініченко Н.І. Шляхи до дитячих сердець// Українська мова і література в школі. – 1992. № 1.
3.                 Стефюк С.К. Деякі аспекти етнопедагогічної освіти як можливості духовно-творчого розвитку особистості // Педагогіка і психологія – 1998. №2.
4.                 Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. – К., 1976. – Т. 2. – С. 466; - Т.4 – С.31; Т.2 С.465.
5.                 Ахметова А.В., Островський С.М., Стрижова С.М. Знаково-символічний та сенсуально-мотиваційний підходи до підвищення мотивації навчальної діяльності молодших школярів – Т.: Педагогіка, 2002.






































Немає коментарів:

Дописати коментар